Я вже по-новому дивлюся у життя,
Спокійно та упевнено крокую,
Розгадую загадки небуття,
І рідше...набагато рідше вже сумую...
Я вже по-новому дивлюся на цей світ,
Що лиш вчорашні породжував проблеми,
У радості народжень й смерті бід,
Я все частіше відхиляюся від теми…
Я вже по-новому дивлюся свої сни,
Яке це щастя, що вони лиш мої,
Мініатюрні в почуттях твої думки,
Все заграють з моїм просторим морем…
Я вже по-новому дивлюся в твої очі,
Твоя краса зів’яне восени,
І є ще на поміж вас рудоволосі,
З ґрунтовнішим поясненням весни…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357231
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.08.2012
автор: Мирослав Гончарук-Хомин