Нікого і ніде

Пускався  дощ.  І  я  стою  на  ганку…
 А  тінь  моя  забігла  за  дощі.
 Пускався  дощ  –
 Хтось  глухо  скрипнув  клямкою…
 А  тут  лиш  дощ.  Нікого!  Ні  душі.

 Яка  акустика!  –  гроза  звучить  органно…

 «Запам’ятаю  номер  –  не  пиши»

 А  тінь  –  за  горизонтом,  як  за  гранню…
 Душа  моя  втікає  по  дощі!

 А  я  стою.  Куди  мені  і  звідки?!
 Не  знаю,  чи  по  душу  ще  прийдеш?

 З  слізьми  закрию  втомлені  повіки,
 Бо  тут  лиш  дощ!  Нікого.  Ні  душі!

 23.05.12  17.57

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357328
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.08.2012
автор: Аліна Шевчук