***
Сумую за Вами, сумую...
У шибку постукує дощ.
То, певно, вже осінь мантрує -
З далеких вертається прощ.
І куриться ладаном обрій,
Туманно-змережена даль...
Габою пожовклих історій
На серці застигла печаль.
Канвою - тремке вишивання,
Де неба захмарена вись.
Мовчання, нестерпне мовчання!
Над вічністю день похиливсь
І дивиться в очі їй тужно -
Пригадує бу́ле, своє...
Сумую за Вами, мій друже,
А дощ за вікном ллє і ллє...
(13.08.12)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357366
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.08.2012
автор: Леся Геник