Легенький літній вітерець,
Серпневе сонце ніжить тіло –
Це рай, який ми так хотіли,
Як пік лютневий морозець.
Духмяний запах чебрецю,
І стукіт хвиль об скелі сонні.
Як би в зимову монотонність
З собою взяти казку цю?!
П’янкі миттєвості життя
Хіба лиш спогадів краплини
Повернуть радісні хвилини,
Тай згодом кануть в забуття.
6.08.2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357435
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 14.08.2012
автор: тарпик