Десь літо враз поділось,
І збіглися дощі.
А так тепла хотілось
Ще втомленій душі!
Так мало сонця було,
Тепла і ніжних слів.
Та гуси затягнули
Вже свій прощальний спів.
А потім сніг лапатий
Забілить сумом світ.
І знов віки чекати
Весняний первоцвіт.
14.08.2012.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357437
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 14.08.2012
автор: тарпик