Ще вчора казала «люблю»,
Жити без мене не зможеш,
Сьогодні без тіні жалю,
Іншого поруч положиш.
Як ти прожити змогла,
За мною невже не тужила?
Страждала? Самотня була,
Навіщо, чому так вчинила?
Цей нерозважливий крок,
Повний цинізму і фальші.
Жорстокий для мене урок,
Як жити і вірити дальше?
Тебе зовсім іншу любив,
Цінував інші риси і вчинки.
Ти купилася, він вговорив,
На рожеві розвівши картинки.
Не ревную, жалію тебе,
Відчуття наростає тривоги,
Що дозволила гордість, себе,
Розтоптати і витерти ноги.
Час пройде, спаде із очей
Пелена пустих слів і облуди.
І розпач безсонних ночей
Увійде гострим болем у груди.
25.06.2007 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357446
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.08.2012
автор: Мирослав Вересюк