Отак воно в житі буває
Хтось душу змішує з ла -йном.
І ні за чим він не скучає,
Блукаючи під цим вікном.
За нею нишком підглядає .
За неї молиться в ночі.
Її так дешево купляє
І п’яну жадібно кохає
Його найкращий друг щоночі.
А потім йде куди захоче.
А він так дивиться її в очі.
І сльози капають дівочі
Вона дешевка, він це знає.
І шльондру ту, він покарає.
Та пошепки прости благає
Метелик над вогнем літає.
Він усміхається крізь сльози.
І розуміє що дурак…
Та забуває про погрози.
Та вся любов – суцільний брак
Отак воно в житі буває.
Не заглядай в чуже вікно
Тепер це вже він добре знає
І від життя лиш кайф шукає
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357460
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.08.2012
автор: Роман Українець