Весна дихнула сонцем...
Я – сміюся...
Не розумію, що це...
Не боюся...
Цей перший струмінь щастя
(І птахи в високості)
Навколо розіллявся
І кличе мене в гості...
Сміюсь, чому – не знаю...
Чому, не знаю, плачу.
Можливо, я кохаю?
І, може,комусь значу?
А, може, я щаслива?
Ловлю руками хмари...
Весна дарує крила,
І ллє бальзам на рани.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357574
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.08.2012
автор: Не-Я