Пів години, до абсолютного щастя,
пів хвилини, щоб зовсім згубити глузд.
Не стараюсь розвіяти якусь неясність,
я все бачу наскрізь, не тримає блуд.
Якби, могла, молилася б, як на ікону,
якби хотіла, вже б давно пішла,
ти своїм шармом вразивв якусь важливу зону,
і вже давно здається, що з розуму зійшла.
Я усміхаюся перехожим дуже дивно,
я щось мугикаю, і муркаю, як кіт,
тепер халепа не халепа, так все рівно
і думаю що байдуже для мене світ..
І вроді би не ввімкнута в розетку
і батарейок теж в мені нема,
та це багато краще за конфетку,
тому нікому не віддам, а зїм сама.....=РРРРРРРРРР
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357659
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.08.2012
автор: БуНтАрКа