Я люблю, коли він цілує мене… ненароком
Відганяє з думок всі вчорашні й майбутні проблеми
Коли ближчим стає на десятки чи сотні кроків
І вирішує усі мої незчисленні дилеми
Я люблю, коли він витанцьовує драйв чи стриптиз
Він такий невимовно гарний і зовсім не хтивий
Коли одяг скидає все нижче.. чимдуж униз…
Але робить надмірно він це… якось так… невинно
Я люблю, коли градом у нього з очей блискавиці
Коли поглядом манить мене… а зовсім не тілом
…
…
Я заплющую стомлені й такі надважкі зіниці
І відгукуюсь на його тепло… якось так… невміло
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357807
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.08.2012
автор: Троянда Пустелі