Зурочений запахом меду, банально запудрений,
віднесений звідси далеко, закинутий в безну мрій,
не можу впізнати цей світ, без нього він геть не мій,
здорового глузду немає, блукає один - нічий.
Відпущені з болем образи, почуті нові слова,
Сьогодні я з ними не разом, та все ще я тут - жива.
Ввісні як тоді усміхаюсь, і вірю у щирість дій,
Не треба банальної фрази, я знаю що тільки мій...
З тобою не страшно літати, бо ангели не розбиваються
З тобою завжди світло, бо сонце нам усміхається.
І не потрібно життя дарувати,такий гріх не пробачається
Мені просто подобається знати, що все тільки починається....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357823
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.08.2012
автор: БуНтАрКа