коли ти посміхнешся, знайдуться колишні орбіти
заблукалих планет у безлюддях безмежних світів
коли ти посміхнешся, до тисячі літ хочу жити...
і топтати калюжі під дзвони серпневих дощів.
коли ти посміхнешся, розступляться неба полуди,
сонце зірве кайданки із набряків стерплих оков,
коли ти посміхнешся, розлуки навічно забудем...
і повернеться літо, а з літом колишня любов.
коли ти посміхнешся...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357879
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.08.2012
автор: Володимир Минькач