Розбурханість емоцій, сподівань…

Ось  таким  рядком  розпочинається  у  цій  збірці  один  з  віршів  молодого  поета  Ярослава  Дзісяка.  Як  на  мене,  то  це  трислів’я  і  є  тією  умовною  віссю,  навколо  якої  здійснює  свій  обертальний  поступ  віршотворення  автора,  де,  як  він  стверджує,  «свобода  помислів  і  кроків».  Це  вирізняє  літератора  з-поміж  інших  молодих  «Я».  серед  багатьох  рукописів,  які  потрапили  мені  до  рук  цього  року,  вперше  зустрів  втори  конкретно  датовані,  навіть  погодинно.  Чи  так  легко  пишеться  Ярославові?  Коли  б  знати.  Відчувається,  що  автор  не  йде  у  літературу  затяжною  стежиною.  Продуковані  ним  твори  навпростець  потрапляють  до  читача.  На  сьогоднішній  день  цьому  ніхто  не  може  завадити.  Силабо-тонічні  строфи  деінде  не  витримані  у  поставі,  а  рядки  інколи  за  інверсовані.  Здається,  що  строгість  класичної  форми  стискає  виклад.  Таке  обрамлення  поетичного  слова  і  притаманне  Я.  Дзісяку.  Попри  те  вірші,  погодьтесь,  мають  несподівано  оригінальні  назви,  а  саме:  «Абетка  таємниць,  «Облік  долі»,  «Двадцять  шоста  година»,  «Ангел  босоніж»  та  ін.  Така  метаморфічність,  пошуковість  образності  є  добротною  ознакою  поезії.  
Прикметний  відбиток  на  віршах  безперечно  залишає  фах  автора.  Та  й  чи  може  кандидат  історичних  наук  Ярослав  Дзісяку  не  збагачувати  історизмами  власне  художнє  письмо?  Звісно,  ні.  Звідси  Мавка,  Леля,  Переоесник,  Ява,  Чічен  Іца  (місто-столиця  майя),  інки,  санскрит.    Принагідно  згадується  Сергій  Плачинда:  «Давньоукраїнська  міфологія  залишилась  на  довгі  століття  в  поетичному  світогляді  Українців…»
Ще  одне  крило  тримає  поезію  Ярослава  –  любовна  лірика.  Якщо  характеризувати  їх  двома  рядками,  то  це  звучить  так:  
«Цілунки,  пристрасть,  кава
В  чарівну  ніч,  в  любові  днину…»
Зазирнути  у  світ  чиєїсь  любові  неможливо.  Бачимо  лише  те,  що  і  як  подає  поет,  переживає  його  ліричний  герой,  в  міру  витонченості  й  сили  звучання  строфи,  щирості  викладу.  
Є  в  книжці  вірші,  які  майже  не  піддаються  редагуванню,  де  право  на  правку  має  виключно  автор.  В  іншій  же  подачі  це  була  б  поезія  не  Ярослава  Дзісяка.  
Отже,  вдумливий  читачу,  сприйми  написане  поетом  як  належне,  віднайшовши  для  свого  серця  рядки  мудрі,  вагомі  й  світлі.  

Володимир  Кравчук
поет,  член  Національної  спілки  письменників  України
15.06.  2012  р.  

Ярослав  Дзісяк  (Дорожний).  Серед  гомону  вітру  між  трав.  -  Хмельницький:  Стасюк  Л.С.,  2012.  -  84  с.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357896
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.08.2012
автор: Ярослав Дорожний