Мене дратує безлад на столі,
І все, що відбувається зі мною.
Думки заплуталися у брехні,
Апатія залишилась сліпою.
Вже не повернеш того, що було,
Вже надто пізно, час тече рікою.
Все передбачило душі нутро,
Земля покрилась сніжною імлою.
Вже не станцюєм вальс на небесах,
Немає місця для нас двох у танці.
А ти танцюй, танцюй у своїх снах,
Бо не почуєш мого голосу уранці.
20/11/11
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357904
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.08.2012
автор: Злата Конгсберг