Сижу  на  сирім  підвіконні,  
У  "рідній"  чужій  стороні  .
В  обіймах  сліпої  безодні,
Розглядую  зорі  в  вікні.
Десь  там,  за  кілометрів  сотні,
І  ти  перед  ними  сидиш.
На  нашу  зорю  провідную  
Очима  своїми  глядиш.

Ті  очі,  мов  сонця  прозріння
зявились  в  моєму  житті.
Немов  мимовільне  везіння,
Зостались  у  майбутті.
Душа  за  ними  сумує
І  мрії  упали  у  жаль
І  голосу  твого  надія
І  серця  мого  печаль.

Сижу  на  сирім  підвіконні,  
У  "рідній"  чужій  стороні.
Сумую,  надіюсь  і  вірю,
Що  ти  хоч  згадаєш  в  ві  сні.
Щосили  вдивляюсь  у  зорі
В  надії  знайти  хоч  одну  
Що  дивляться  очі  прозорі
В  бажанні  сказати  люблю...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357939
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.08.2012
автор: Boguś