Солодкі поцілунки, теплі губи…
Ти був таким ніжним… Ти був таким грубим…
Чекані обіцянки, гарні слова…
Та вже тобі інша цілує уста…
І ходить в сорочці твоїй уже інша…
І квіти даруєш їй ти…
Із нею ти хочеш летіти у вічність…
Між нами спалив же мости…
Та ти не подумай, бо я не ревную!
Я щастя лиш хочу для тебе!
Ти тільки поклич – я за мить все почую!
Зірвуся безкрилою з неба…
Віддам чорту душу, та тебе врятую!
Я й досі безмежно люблю!..
Ти просто поклич – я відразу почую!
Ти падатимеш – я вмить зловлю!
Я серце своє за твій голос віддам!
Ущент розіб’юся з вершини…
Дияволу очі і голос продам!
Назву твоїм іменем сина…
А хочеш, я зникну із твого життя?
Далеко… Назавжди… Навіки…
Зникаючи, тихо прошу каяття…
Ніхто не врятує, бо ти – мої ліки…
Я мовчки зникаю із твого життя…
Та бути без тебе – це муки…
Бажаю прекрасного майбуття…
Кладу тобі щастя у руки…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358075
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.08.2012
автор: Оля Смілянець