Я тебе запитала:
-Кохатимеш?
Ти сказав:
-Так ніхто не пита.
А можливо-ти навіть благатимеш,
Щоб з тобою я був до кінця?
Я сказала:
Якщо так потрібно,
То я гордість свою затоплю.
Хоч і житиму гарно і гідно,
На коліна сьогодні впаду.
І молитимусь більше за тебе,
Щоб щасливий ти з іншою був.
Хоч втопила я гордість.Так треба.
Хоч можливо мене ти забув.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358176
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.08.2012
автор: Відочка Вансель