ЗМИВАЄ ДОЩ СЛІДИ, , , ,

Періщить  дощ,  неначе  батогами,
Змішались  сльози  з  краплями  води,
Життя  прожите,  наче  за  ногами
Лишає  на  піску  свої  сліди.

Холодний  вітер  розкриває  груди,
Здіймає  поли  довгого  плаща.
Кудись  біжать  і  поспішають  люди,
Минуле  нас  ніколи  не  проща.

Минуле  міцно  нас  трима  за  руки,
У  пам’яті  засіло  назавжди.
В  житті  бувають  зустрічі,  розлуки
І  не  буває  щастя  без  біди.

Змиває  дощ  сліди,  вчорашні  кроки,
Отак  би  пам’ять  стерти  водночас.
Життя  жорстокі  нам  дає  уроки,
Вчить  забувати  і  прощати  нас.

Прощаю  все,  забути  неможливо,
Змішались  сльози  з  краплями  води.
Вода  чи  сльози,  вже  не  так  важливо.
Коли  вповзають  в  душу  холоди.
16.03.2007  р

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358211
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.08.2012
автор: Мирослав Вересюк