Вірш №124

Свобода  вибору  замкнулась
вся  на  тобі,  чомусь.  Пробач.
Усе  –  в  тобі.  Ти  –  все.  Торкнулась
Струни  найтоншої.  Не  плач  -  

Тобі  ніколи  не  збагнути
Як  тисне  всесвіт  на  думки,
Як  прагнув  я  тебе  забути,
Як  никався    в  свої  кутки…  

Я  збожеволів  через  тебе  -  
Мене  зробила  ти  маньяком…
Тут  наодинці  біля  себе
Беззвучним  стану  «твердим  знаком».

Ти  не  повернешся  в  минуле,
Не  схочеш  плакати  вночі  -  
Сторінку  ту  перегорнула,
Де  в  нас  були  одні  ключі.

А  я  твій  номер  набираю,
Стою  під  вікнами,  кричу,
Пишу  в  контактах,  набридаю,
І  в  трубку  дихаю  –  мовчу…

Я  сам  боюсь  своїх  бажань  -
Тебе  спіймати  й  не  пустити,
Щоб  більш  не  втратити.  Ти  знай  –
Не  хочу  більше  цим  хворіти,

Не  хочу  кликати,  благати,
Чекати,  їздити,  хотіти…
З  тобою  хочу  засинати,
Ходити,  грітися,  тремтіти…

Боюсь  тебе  собі  продати  
За  спокій  власної  душі.
Щоб  не  терпіти  болю  втрати,
Я  заберу  тебе  собі.

Мені  так  важко  припинити
Тебе  своєю  називати,
Тобі  у  двері  не  дзвонити,
Твій  запах  не  упізнавати…

Моє  життя  в  тобі  збулося…
Це  божевілля  ще  в  мені?
Все  на  тобі  чомусь  зійшлося…
Усе  зациклилось  в  тобі…  


6  жовтня  2010  року

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358221
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.08.2012
автор: Kasyamaka