***

Білий  місяць,  тихі  зорі…
Я  сиджу  неначе  в  морі.
В  тихім  морі,  тихий  човен,
Котрий  сяйва  повно  повен…
Сяйва  місяця  й  любові.
У  колисці  вечоровій
Засинаю,  як  дитина.
Але  в  мріях,  ти  єдиний.
Ти  коханий,  моя  мрія,
Котра  сяйво  в  човен  сіє,
Пробиває  мою  душу.
І  я  знаю,  що  не  мушу
Тут  сидіти  і  тонути.
І  я  знаю,  що  заснути
Тут  не  можна  і  не  треба…
Але  те  життя  без  тебе
Таке  тьмяне,  таке  сіре
Не  невинне,  чомусь,  зріле…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358319
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.08.2012
автор: Надія Осіння