І вже ніхто, повірте, вже ніхто…
Не забере у нас казкову осінь,
Що чорнобривцями запалених квіток,
Зігріти сонцем ще нам доля просить.
Міняє листя свято – кольори,
Хліба давно покладені в покоси,
Ми дочекалися щасливої пори,
Де засіяли золотисті роси.
Осіння казка, золото кругом,
Пора врожайна, люди всі багаті,
Ми працювали ціпом і серпом,
Спас завітав – пора відпочивати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358344
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.08.2012
автор: Віталій Назарук