…" неіснуюча романтика" part#10

Напевно  в  той  вечір  нас  взагалі  нічого  не  цікавило.  Два  сміливих  гламурних  тіла  і  купа  радощів,  так  могли  лише  ти  і  я!  На  тій  вечірці  ми  добряче  нализалися  текіли  та  віскаря,  і  вже  дуже  веселими  бродили  залами  тої  будівлі.  Нас  запросили  на  мистецьку  вечірку,  і  навіть,  щось  там  вручили  обом.  Ну  куди  ж  без  нас,  продуктивної  творчої  молоді?  Ти  був  в  шикарному  смокінгу,  а  я  в  елегантній  та  дуже  звабливій  сукні,  ми  виглядали  наче  герої  з  якогось  шпигунського  фільму,  п’яні  герої  шпигунського  фільму.  Вже  десь  на  половині  того  всього  дійства,  ми  втікали  з  гламурного  так  званого  світського  рауту.  Ми  реготали  на  всю  залу,  і  нам  явно  вже  було  не  цікаво  там.  Вибігали  з  будівлі  ми  ну  дуже  ефектно,  букет  полетів  наліво,  а  бокал  з  шампанським,  яким  ми  "доганялисчя",  я  розбила  на  стоянці.  Далі  ти  довго  шукав  ключі  від  машини.  та  Валєрка  їх  в  тебе  забрав,  ще  після  першої  порції  алкогольного  спасіння  від  нудьги.  Ну  ми  ж  не  розгубилися,  і  сміливо  почимчикували  до  парку.  
Це  треба  було  бачити,  усі  оглядалися  нам  вслід.  Йде  галантний  чолов’яга  в  смокінгу,  з  шикарним  капелюхом,  ніби  щойно  зійшов  з  екрану,  під  руку  тримає  таку  ж  веселу  леді  як  і  сам,    в  вечірній  звабливій  сукні  та  з  перлинами  на  шиї.  І  тож  треба  бути  такими  дурними,  мало  того,  що  в  житті  такі,  а  на  під  "шафе"  то  взагалі.  Йти  в  такому  вигляді  вечері  по  місту,  не  боятися,  що  пограбують,  а  більше  того,  тримаючи  в  руках  кожен  по  диплому  за  щось  надзвичайно  важливе.  Обожнювала,  коли  ми  були  такими  ідіотами.
Потім  довго  сиділи  в  якомусь  генделику,  та  шліфувалися  вином.  В  той  вечір  я  мало  пам’ятаю,  як  саме  ми  добрели  додому,  неадекватний  агент  007  і  його  вірна  помічниця,  проте  я  впевнена,  що  це  був  шалено  веселий  шлях.  Зранку  ми  прокинулися  вдома,  і  хоч  нам  було  не  так  добре  як  вчора,  ми  були  раді.  З  головним  болем  ми  сміялися,  над  знайденими  пустими  пляшками,  ще  якогось  алкоголю.  Не  могли  не  думати  не  їсти,  але  ми  були  щасливі,  щасливі,  що  цей  будун  переживаємо  разом!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358398
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.08.2012
автор: Irysh