Чекаю…

Стрілки  пиляють  тарілку  циферблату
Секундна  стрілка  не  бачить  ні  фінішу  ні  старту  
Я  шукав  -  знайшов  ,  тримав  -  згубив  
Для  себе  толком  нічого  я  не  залишив  
А  я  любив  ,  так  думав,  ну  і  надалі  люблю
Чекаю  на  дзвінок  ,  себе  так  точно  згублю
Шукаю  погляд  знову  темних  цих  очей
Скільки  було  з  ними  не  доспаних  ночей  
А  я  чекав,  і  ось  так  дочекався
А  буду  сильним  далі  я  не  зламався
І  ось  дзвінок  прийняв  ,  що  як  зостався  так  ?  
Знову  відчуваю  буде  новий  знак
Кров  ,  я  чую  запах  крові
Він  навколо  ,  та  я  не  чую  болі  
Смерть  ?  найкраще  відчуття  
Люблю  до  болі  не  чекай  на  прощання....

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358444
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.08.2012
автор: Малий Повідач