Чую осінь…

Ще  сонце  припікає  в  спину
І  пестить  ніжно  промінцями,
Радію  я  погожій  днині,
Та  осінь  ходить  манівцями.

В  повітрі  пахне  падолистом
І  люди  тішаться  врожаєм,
А  холод  вранці,  як  навмисно,
Про  кінець  літа  нагадає.

В  повітрі  чистім  і  прозорім
Ганяє  вітер  павутинку.
Старенька  зносить  у  комору
Все  те,  що  знадобиться  взимку.

Ще  діти  граються  в  дворі,
Карбуючи  у  пам'ять  літо,
Та  плачуть  в  небі  журавлі,
Бо  чують  осінь.  Час  летіти...
                                                                               19.08.2012  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358469
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.08.2012
автор: Мозаїка