Цій дівчині так хочеться кохати,
Хоча б когось, хоча б маленьку мрію.
Його чекати до своєї хати,
І у віршах плекати цю надію.
Ти, начебто і пишеш про розрив,
Але у нім помітно більше поклик,
Омиваний сльозами гірких злив,
Твій спраглістю натхненний окрик.
Присвячено Світлані Марчук
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358499
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.08.2012
автор: Андрій Конопко