Тебе мені не повернути,
З твого омріяного раю.
Не розлюбити, не забути…
Караюсь, мучуся, страждаю.
Ти інше вибрала життя,
І не мою, свою дорогу.
Твоє кохання в небуття
Пішло, залишивши тривогу.
Так швидко, наче перший сніг,
Пройшло, розтануло безслідно.
Я помилитися не міг,
Що випав сніг, уже не видно.
Калюжі талої води,
Як твої сльози, мимоволі,
З’явились з відчуттям біди,
Обману, зради, злої долі.
06.03.2007 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358558
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.08.2012
автор: Мирослав Вересюк