// сьогодні востаннє
сьогодні //
ти наодинці - я наодинці
кольором вицвів
небом закутий
у вимір покути
зірками у горлі
пройтися по венах
би цілим набором
мені би з тобою
нам би
нам
двоє
двоє в одному
тобі по живому
мені би на шмаття
і потім пізнати
конвульсії неба
твої карфагени
безмір абстракцій
тобі поміж пальців
(спогадів збракне)
і ми помираєм
під знаком
питання
вдихаючи
безмір
вагонів
і станцій
Любов - це діагноз
і гірший від раку
сьогодні востаннє
сьогодні навіки
і кожен - для себе
і кожен - окремо
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358659
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.08.2012
автор: Warik666