Немов самотнє дерево серед пустині
Мої думки тихо літають , я разом з ними
Мозок мій вже десь далеко
Не навертається на клекоти лелеки
І ці смереки навіюють лиш смуток
А я шукаю стежку серед блуду
Цікаво так, чи дальше її знайду
Цікаво дальше куди я забреду
Серед пустині, тіло і думки мої нині
Цікаво чи виживу чи вмру сьогодні разом з ними ?
цікаво все і все мене бентежить
А тобі далеко тебе не цікавить мій нежить
Ну і нехай , роби як знаєш, правда
Але нехай тобі буде краще завтра
Нехай ти будеш інша і іншого знайдеш
А мене побачиш лиш землюти копнеш1
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358677
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.08.2012
автор: Малий Повідач