Давно не п’ю вина ,
А все одно хмілію,
Під мелодійну хвилю
Душевного тепла .
Не пам’ятаю снів,
Та знати не волію
Як буде, знов, втішати
Мене моя душа.
У присмаку чекань
Гірчить, як чорна кава,
Непрохано - відверта
Історія дощу.
Повільно йду туди,
Де посмішка ласкава
Вуста мої зігріє
І я себе прощу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358683
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.08.2012
автор: Ольга Крамаренко