…

Сп’янілим  був  тоді  від  щастя,
Та  ось  настигло  тут  ненастя,
Сприймаєш  ти  мене  [лише]  як  друга,
І  завелася  в  серці  туга.

І  знаю  я,  прийде  та  мить,
Коли  у  серці  защемить,
Коли  прощатися  з  усім,
Я  буду.  Й  повернуся  в  рідний  дім.

Тоді  вже  точно  прийде  той  час,
Коли  забутися  про  нас,
Прийдеться  нам,  хоча,  мені,
Бо  я  ж  не  снивсь  вночі  тобі.

Я  лише  іграшкою  був,
Не  бійсь,  я  те  давно  уже  забув,
І  встиг  пробачити…  усе!
Що  серце  скоїло  твоє.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358706
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.08.2012
автор: Сергій Глоба