Я п’ю вино у себе на балконі,
Де промінь сонця дивиться в бокал,
Мені він гріє посивілі скроні
І світить на нечитаний журнал.
А вітер за вікном ганяє листя,
Хмаринки білі птахами летять.
В пустім блокноті є листочки чисті,
Це для поета справжня благодать.
Думки чомусь летять неначе хмари
І закривають вірші від руки,
І тільки звуки любої гітари,
Акордами лягають у рядки.
А в голові несуться круговерті,
Червоне сонечко збирається до сну,
Вкривають столик папірці подерті,
Сьогодні точно скоро не засну.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358762
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.08.2012
автор: Віталій Назарук