Нас врятує двадцять восьмий трамвай,
Що прямує по нашім маршруту,
Від нічних перемог і зізнань,
Від чужих помилок і спокути...
Нас врятує сімнадцятий рейс,
На який по життю я спізнився,
Що додому під стукоти рельс,
Я вертавсь і в дорозі молився...
Нас врятує попутне таксі,
Від романтик дощу у дорозі,
Старий паб, де збирались усі,
Коли друг наш стояв на порозі...
Нас врятує миттєвість весни,
Позолочені осені риси,
Неопізнанне літо краси,
Відчайдушні зимові туристи...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358887
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.08.2012
автор: Мирослав Гончарук-Хомин