А я так думав!

Подаруй  людям  усмішку  свою
Засвіти  світлом  серед  темноти  
Пам*ятай  кохану  рідную
Подаруй  кусочок  доброти  
Я  подурував  би  тобі  небо  
Хоча  не  знаю  як  це  треба  
Подарував  би  все  хочеш  
Лиш  залишись  ще  хоч  на  трошки  
Я  був  з  тобою  не  від  початку  
Але  разом  поставим  точно  крапку
Ми  не  зустріли  сонця  серед  поля  
Але  попереду  це  буде  ,  це  наша  дорога  
Я  вірю  в  ангелів  і  в  їхню  доброту  
Знаю  захистять  нас  точно  від  цього  бруду  
І  хоч  би  як  не  крутився  світ  
На  горизонті  буде  точно  видно  наш  чарівний  пліт

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359162
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 22.08.2012
автор: Малий Повідач