На ногах – роса.
Ти боса.
Проживаєш дні – в неврозах.
І гадаєш, що серце – пустка.
В голові думок не густо…
Тобі кричать в обидва вуха
Що життя – суцільна мука.
Та не вір ти їм, держися осторонь…
Скоро буде осінь знов.
Ти дізнаєшся, що небо – зіпсуте.
Докопатися легко до суті.
Та не просто вловити сенс
Коли ти на розпутті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359219
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.08.2012
автор: moonfairy