Заглядає ранок до твоїх вікон
І цілує заспані очиці:
“Прокидайся, люба! Відпускай вже сон —
Уночі він вернеться й досниться.
Ти ще ніжишся в тремких обіймах сну,
Ще в його полоні умліваєш,
Я ж на тебе сонечка плесну.
Прокидайся! День новий чекає”.
Мирослав Артимович РАНОК. ДЕНЬ. ВЕЧІР. НІЧ
http://maysterni.com/publication.php?id=81313
Знову мені спати не даси:
-Прокидайся, сон тобі досниться,
Зиркни неймовірної краси!!!
Ну не спи, кохана моя киця!!!
Позавчора теж таке казав,
Встала з ліжка, мов та дурнувата.
Зрання так багато хатніх справ -
Дай сніданок, прибери у хаті...
А у мене був чудовий сон -
Вибирала у салоні шубу...
Ні, збудив мене, ніби на скон!!!
Не прощу цього тобі я, любий!!!
2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359244
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.08.2012
автор: Патара