Я вже втомився від сваволі гаманців.
Свободи слова вже ніде немає.
Ми не клянемо устрій праотців
й навіщо нам боротися незнаєм.
Навіщо відвойовувать своє майно?
Ось те, що прадіди руками відбивали
в бою із німцями, місячи багно.
Про це скажи, що в книзі не читали.
А ти сидиш і гадиш на життя.
Яке воно не справедливе і убоге.
І згадуєш що підеш в небуття,
проклявши неодноразово Бога.
Ну що ж ти вибираєш шлях,
де будеш йти й картати долю.
Для тебе вже ніщо жовтоблакитний стяг
і наплював давно на рідну мову.
Я вибираю жовто-синій колір
і гімн просочений в крові.
Мене бадьорить рідний простір
землі, що не дістанеться тобі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359259
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.08.2012
автор: АЙВЕНГО