Дві хвилини назад,
я взяв у свої незграбні руки конверт з надписом «Ти не один». Обережно його роздивляючись я просто почав думати, хто адресат, і чому адресовано саме мені?
Хто ця таємниця, що в силах писати листи посеред темних ночей.
Виявилось, що всередині було надто порожньо. Страшно порожньо, ніби руки вітру його писали. Я відкинув погляд від конверту на дзеркало і у зворотньому напрямку, від дзеркала на конверт, по трохи розуміючи, що я пишу сам собі, що пишу тільки я.
Три хвилини вперед,
я взяв у свої холодні руки конверт з тим самим надписом «Ти не один». Обержно підвів його до вогнища, що здавалося вічно в силах палати над поверхнею газової плити,провів його над полум'ям і здається згадав?
Що не варто не любити себе за те, що ти самотній.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359260
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.08.2012
автор: Alexander Marchuk