Як завжди дорога це думки. Дорога додому в маршрутці, чи просто коли їду до якось міста, потяги, маршрутки. Все це завжди є невід'ємною частиною в моєму житті. Сьогодні так,як завжди, жовта залізяка з кріслами, потрібний номер, сіла. Ніколи не чую жодного непотрібного звуку, лише музика із моїх синеньких навушників, та думки, думки, дим, дорога, думки. Колись в одній книзі Антона Кушніра, він описував, як можна споглядати особисті кліпи в житті. Засовуючи навушники у вуха, ми поринаємо у свою музику, спостерігаємо за людьми та подіями під неї, так і виходить кліп, який потім ти можливо згадаєш і осмислиш. Так і я, а може і багато хто. Рятуючись від постійного шуму урбану та людей, ми поринаємо з головою у свою музику не оминаючи думки.
Я завжди пересуваючись кудись по місто чи за його межі, будучи самою, пірнаю в мелодії свого ледь живого плеєру. Тоді звуки найрізноманітніших стилів та виконавців з легкістю змушують задуматися, і, що найцікавіше, ти думаєш про все. Ти думаєш про те, що щойно побачив, про людей, ну і звичайно про себе. Ти знаходишся на самоті в такі моменти, на самоті посеред натовпу. Спостерігаючи з а людьми, що навколо, можна прочитати їхні настрої, їхні плани.
От і сьогодні їду, на район дитинства, зайшла пара. він з нею явно не говорить, вона його намагається заспокоїти. Тітонька зла на весь світ і на все, що рухається. Дівчина спішить до центру гуляти. Чоловік їде з роботи. Чомусь саме в транспорті видно всіх наскрізь. А під звуки музики, що подає до навушників твій вірний друг, ці всі спостереження іноді нагадують короткометражки. Коли виходиш з транспорту бачиш, хто насправді чемний. Йдеш далі, згадуєш все побачене, і відчуваєш себе якимсь поза кадровим спостерігачем, ніби ти і не їхав там з тими усіма, ніби не сидів в кінці біля вікна.
Дивно, їдеш в транспорті у натовпі, а насправді ніби наодинці, і лише спостерігаєш якусь картину з фільму на якомусь телевізорі з реальним зображенням, але цей фільм йде під Твою музику.Під твою музику і твої думки. Дорога.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359271
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.08.2012
автор: Irysh