Було це насправді, чи снилось,
Як витвір моєї уяви?
Життя моє навпіл розбилось
Після твоєї появи.
Як сонця лагідний промінь,
Освітила мене та зігріла.
По собі залишивши спомин,
Гарячого запаху тіла.
Також на згадку лишила,
Від болю розпахнуті груди.
Чому ти про себе рішила,
Що кращим за мене він буде?
Холодний, як лід, розрахунок
Мов протяг вистуджує душу.
Гірчить полином поцілунок,
До болю привикнути мушу.
2004 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359470
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.08.2012
автор: Мирослав Вересюк