Звук – універсальна комунікація…

Все  у  Всесвіті  складається  з  звуків,  
і  якщо  ти  композитор  свого  життя,  
то  зможеш  досконало  заспівати  своє  соло…  

Від  самого  початку  життя,  все  починається  з  мелодії,  і  найперша  це  пульсація  серця,  його  такт  і  ритм,  люди  як  маленькі  динамо  –  машини,  вистукують  кардіограми  рішень  і  дій,  коли  людина  спокійна  то  мелодія  набуває  стабільних  переливів,  якщо  ж  збуджена  то  тоді  вона  складається  з  динамічних  уривків…  І  в  кожного  з  нас  своя  пісня,  своя  особиста  мелодія…  
Мовою  звуків,  можна  передати  все…недарма  кажуть  мова  душа  народу,  а  мова  складається  з  звуків  (голосних  там  приголосних  і  теде  і  тепе)…  Звуки  можна  показати,  так,  так  саме  показати,  наприклад  виразити  його  у  танці…  це  вже  буде  асиміляція,  тонкий  контакт  –  співзвуччя  звуків  і  рухів…  Хіба  це  не  прекрасно?!  
Чути  перші  крики  малюка,  який  старається  пізнати  всесвіт,  і  старанно  імітує  все,  що  бачить  і  чує…  Життя  наповнене  мелодіями,  просто  багато  хто  з  нас  їх  не  зауважує…  А  як  ж  звуки  природи,  кому  з  нас  на  серці  спокійно  коли  чуємо  дуель  краплин  дощу  з  металевим  підвіконням,  або  могутні  крики  водоспадів,  я  вже  мовчу  про  співи  птахів  і  інших  прекрасних  речей…  
А  дихання,  так  воно  теж  промовляє  голосисто,  чути  дихання  коханої  людини,  як  воно  зігріває  твій  епітелій...або  ж  як  пальці  вистукують  барабанний  дріб  по  нарисам  небайдужого  тобі  тіла…  
Нам  заважає  наша  замкнутість,  ми  не  вміємо  чути…  Адже  чути  і  прислухатися  -  це  дві  різні  речі…  Люди  хто  з  вас  любить  класику,  напевне  таких  взагалі  мало…  Ми  їмо,  те  що  нам  дають,  це  так  безрозбіливо…  Особисто  я,  смакую  шедеври  Вівальді  і  експресії  Гайдна,  бо  це  розвиває  особистість  і  смак  до  ДІЙСНО  прекрасного…  Хтось  може  думати,  що  це  ненормально,  але  для  мене  моя  ненормальність  це  норма…хто  б  що  так  не  казав…  також  мене  вражають  тексти  популярних  пісень…  це  ж  бузувірство…  м’яко  кажучи…  не  потрібно  нічого  видумувати,  все  давно  придумали…  але  ні  нам  ж  потрібно,  щось  особливе,  нехай  це  буде  г*мно,  зате  своє,  я  ж  ОСОБИСТІСТЬ,  так  і  будь  нею,  але  невипендрюйся  і  не  будь  елементарним  дурнем…  не  міняй  власні  цінності  на  популістські  дешевинки…  Висновок  один,  щоб  навчитися  дійсно  слухати,  треба  очистися  від  нав’язаних  нам  ідей,  і  бути  собою…  а  ось  це  зробити  справді  складно…  легше  бути  кимось,  але  тільки  не  собою)  
Бажаю  вам  бути  собою,  і  не  тікати  від  власної  суті,  і  виконувати  власну  композицію…  )))

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359471
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.08.2012
автор: EroS