Так було все , але все так не буде
Це правильно і це зрозуміють люди
Це зараз є гірше ніж було погано
Але це краще ніж було файно
Це життєва дорога , але вона є змінна
Всі твої чари розвіються вітром
Всі твої спроби вбити мене
Пройдуть на марно , моє серце все-ще живе
Зроби мені тату вірного життя
Ну звісно не зробиш , справа ж не твоя
ти просто помалу мене вбивала
Капала наркотик і від цього кайфувала
Мене ж роз'їло нанівець з сердини
Мене вбивало тихо часом швидкоплинним
Уві сні я бачив рай і рай цей прекрасний
Рай бавив мене , і вбавив мене насмерть
Насмерть влюбив в любов неземну
Там і поховав мою щирість й доброту
Навіщо це все коли було так чудово
Навіщо забувати про майбутній берег й море
Навіщо цих чар і цих дверей
З яких життя нема ,лише купа смертей
Дарую тобі все і все тобі дарую
Усмішку свою і твою не забуду
Пам'ятай про мене і мене не забувай
Згадай все що було і помалу відпускай
Але ти прекрасно знаєш
Що як коли було і знаєш що кохаю
І добре знаєш що не бажаю розлуки
Але ця доля вбила мене нагло з луків
Просто розірвала все моє серце
Яке я дарував тобі ,чого мені не йметься ?
Але це так і ці всі справи
Вбили мене і спати поклали
Повідець, собака моя колишня роль
Тепер я біжу і не здам наш пароль
Нікому не розкажу наш секрет щастя
І тебе прошу не говори якщо вдасться
Не бажаю зла і ти мені не бажай
Все що було , тримай не забувай
Збережи це все в серці своєму
Згадаєм колись разом можливо колись будемо
Будемо окремо як музика і фото
Які тримаю ще досі в блокноті
Які мене ще досі тримають
Запам'ятай що далі кохаю....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359538
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.08.2012
автор: Малий Повідач