На древній бруківці старезного Львова,
Я, срібну монетку на щастя знайшов,
А може в готелі, де ми подобово
Гуртом поетичних торкались основ.
Тонули в розмовах, в катренах і римі
У дотиках рук під столом, щоб ніхто –
Не бачив, не заздрив тим двом, що щасливі
вплітають і ніжність у строфи й тепло.
Повернення в місто, я хочу, щоб знову -
Нахлинув як дощ нерозсудливий стан,
Згубитись в кав’ярнях, в містичному Львові,
В будівлях які непідвласні рокам.
22.08. 12
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359553
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.08.2012
автор: Олексій Тичко