(на одному із поетичних сайтів, навіть визнаним поетам не принято називати себе поетами, а лише "авторами текстів", бо це, мовляв, не скромно =))
Я не поет, не б’ю себе у груди,
Що все життя ідеї я віддам!
Піду, куди мені і слід – в нікуди,
Коли прийде кінець моїм рокам.
Я не поет, бо я погано пишу,
У мене рими й образи старі!
Ну а верлібри ліплю я ще гірше,
З таким добром не вийду й за поріг!
Я пишу так невпевнено, тихенько,
Мабуть, то від нудьги чи просто так…
Я не із тих, кому зненацька дзенькне,
Щоб дивувались всі – ото чудак!
Я не поет! Не думайте, їй-богу!
Я ж скромний, поважаю я митців
Занадто справжніх, щоб свою дорогу
Із їхніми рівнять, в кінці-кінців!..)))
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359577
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.08.2012
автор: Лілія Ніколаєнко