Я любила тебе, як ніхто і ніколи
І нікого любити не міг.
Ти сміявся, даючи уколи,
Бив цвяхами до своїх ніг
Ти ангелом був в моїм серці –
Я бачила тільки обгортку,
Бо ти є дияволом смерті,
Життя мені давши коротке.
Тобі я належу навіки –
Рабиня, яку ти не хочеш.
Тобі треба інше для втіхи,
Запалені злом твої очі.
А ти просто стояв і дивився.
Я просила це все зупинити.
І ти взяв пістолет. Зупинився.
І поклав в мої руки тендітні…
І був пострілу зляканий звук –
Як годинник сумний на стіні.
Мій холодний і вже блідий труп
Тепер тихо лежить у труні.
А ти потім прийшов і сказав,
Що сумуєш, що в серці печаль.
І ти знову нахабно брехав –
Я вже мертва, а тобі мене навіть не жаль!
28 червня 2006 року
Яна Самчук
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359624
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.08.2012
автор: Kasyamaka