А час іде… Старіють наші мами…
Ростемо й ми в буденності простій.
Та, де б ми не були, вони поруч з нами,
Із крильцями і німбом, мов святі…
Так хочеться зробити щось приємне…
Хоч на хвилинку їм життя продовжить.
І не засмучувати ніколи їх даремно,
Бо все це серце вбити може…
Цінуйте, люди, кожну мить, хвилину,
Запам’ятовуйте слова, мудрі поради.
Любіть її мов пісню солов’їну,
Бо більшої ти не знайдеш відради…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359755
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.08.2012
автор: Оля Смілянець