пиши не пиши ніхто не оцінить
всеодно чи піднявся чи упав твій рівень
Пишу не для когось, пишу не комусь
І ніколи під них я точно не прогнусь
Змінював себе, змінював мотиви
Забував дорогу, яку мені стелили
Губився в дорозі, шукав порятунку
Але в результаті так й не дали мені руку
Да попускав , да не шанував
Потім в результаті сам я попав
Попав так , шо аж задуже крутився
Так закрутився і знову загубився
Давненько вже збився з пластику і диму
Але час від часу сумую за цим так сильно
Бува десь колись пропаду на хвилину
Загублю пів дня серед цього пилу
Риму мимо, не прямо в ціль
Слова старі і їх вкрила вже цвіль
Да ну нічо якось далі буде
Засумуєм наново Загубим,забудем
Знову в куплет втиснем нові букви
Побудуєм наново срофи й стовпи туго
І десь далеко так полечу
За край неба , там промовчу
Там тихенько сяду , побуду
Згадаю все біле серед бруду
Забуд це все і вернусь назад
Вернусь туди де почав свій старт
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359763
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.08.2012
автор: Малий Повідач