МОЛИТВА

Немає    сил    у    мене    Боже,
Немає        сил      усе      тягти;
Не  знаю,    хто    мені    поможе
Ті    сили    в    світі      віднайти.  

І        плачу    і        сумую        я,
Знайти      ту    поміч    намагаюсь;
Але        десь        ділася      сім’я,
Як    ти    живеш  –  геть    не    питають…

Гріхи    мої    вже    не    дають
До    Тебе,    Боже,    дотягтися;
А        змучена        моя      душа
Мені    наказує    -    молися!

Молюся    мовчки        -      слів    нема;
Молю    сльозами    -    Ти    не    чуєш;
Згорьована        моя        душа
Пішла    від    мене    -    десь    горює…

Чи    попідтинням—попідлюдом,
Чекає      -      може        я        забуду
Брехню,    облуду,    зло    і    горе,
І    сліз    горючих    -    море,    море!..

І      не        за      себе,    а        за      всіх:
І    за    старих  ,  і    малих    діток;
За    зраджених    в    брехні    одвіку,
Залишених      в      Твою      опіку…

О,      милий      Боже  !
Я      -    Твоя!
Не    знаю,    чи    достойна    того…

О,      милий    Боже  !
Вірю      я,
Що    муки    є      -    моя    дорога!

О,      милий      Боже  !
Збережи,    Ти    в    мені    віру
В        честь    і        правду…

І        справедливості      я      прагну;
І    про    любов    сердешну    мрію;
І        маю      в        серці        я        надію,
Що    мене,    Боже  ,    не    залишиш,
У        книгу      віри    Ти    запишеш…

Прости    мене    за    мої    муки;
За    зраду,    зло    і    за    розлуку;
Зневіру,      відчай,    сум      душі;
Слабкого      тіла        непокору,
Дорогу    вниз,    дорогу    вгору…

Прости,    мій    Господи,    прости!
Візьми        до      себе,    відпусти,
Мої    гріхи,    що    гнуть    до    низу,
Тягну      я      їх,      мов    купи    хмизу…

Душа    злетіти    вгору      прагне,
Та    за    плечима    крил    забракло,
Бо  ,    Ангел    мій    десь    відлетів,
Забрав    з    собою    мої    крильця…

А    я    схилилася    на    бильця
Над    виром    древньої    ріки,
Яка    мій    дух    несе    потоком
Бурхливим  ,  грізним,    сильним    током;
Туркоче,    виє,    плаче,    стогне…

Душа    навпомацки    пливе,
Навпроти    хвиль,    навпроти    вітру…
І      я,      розхристана        одвіку,
Стою    над    прірвою    буття;
Шукаю    відповідь:  «Навіщо,
Мені        дароване    життя?»

Життя    моє    --    терпець    без    межі;
Навкруг    брехні    до    неба    вежі  –
Не      побороть    –    переступить;
А        серце    плаче    і    кричить,
Але        ніхто        того    не    чує…

Бездушшя    світом    ген    мандрує;
Тупцює    по    душі,    по    тілу;
І    мовить:    «Що    мені    за    діло?
Ти      плачеш  –  плач!
Ти      молишся    -    молись!
Але    до    розуміння    -    не    просись!»

«Себе        лиш      рідних      розумієм,
За    себе    молим  ,    плачем,    мрієм…
А      ти      нам  --  нащо?        Не      така!
Ти        нам      давай      лиш          п’ятака,
І        то      побільше,        почастіше…

А    ми    тебе,    рідненьку,    втішим
І        ласкою,      і        добрим        словом;
І    побажаємо    здоро’я    тобі    міцного,
Довгих    років,
Щоби    питала    знов    пророків:
--Скажіть,    навіщо    я        живу?..

А      ті      поглянуть        строго        знову,
І    скажуть    мовчки:    «Йди    до    Бога!
Він      перший    нас,        Він      знає    все,
Лише    мовчить    і    нам    не    каже…»
                                                                                                                                                                                                                           Ось    так    вони    мені    всі    скажуть.
А      я,      лише,    піду    знов    світом
Шукать        у      кожного    привіту,
Та      вряд      знайду…
                                                             Та    вряд      знайду…

   27    вересня  /  2    жовтня    2011  рік.
   Богуслав

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359943
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 26.08.2012
автор: Людмила Богуславська