Бовкнув…

Мовив  голова  Мордатий:
-У  колгоспі-ВОРИ
(Зерно  стало  пропадати
З  нашої  комори)!!!

 -Всі  до  сторожа!До  нього!-
Завгоспша  сказала.
Й  на  Максуда  Чепурного...
Підозра  упала(!!!)...

 Майже  більше  ніж  півроку
Сізо  підозрюваного  тримав
(Завдав"органам"мороку-
Вини  ніяк  не  визнавав)...

 Слідчий  вже  приготувавсь
Справу  зовсім  закривати,
Та  все-таки  зібравсь
Востаннє  допитати...

 -Зізнавайтеся,Максуде,
Бо  зітру  у  порошок
(Більше  року  вам  не  буде
За  кожен  мішок)!!!

 І  промовив  Чепурний:
-Мене...не  обдурити-
Не  настільки  я  дурний,
Щоб...сім  літ  сидіти!..

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360102
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.08.2012
автор: Літератор