І ,хоч, журба ,буває, у сердечку,
я не стомився ще любити світ:
мій тішить зір, пташиночок вервечка,
і чорнобривців ,у садочку,цвіт...
І,хоч, багато мовлено про щирість,
я вірю в доброту сердець людей,
цей світ існує, бо існує милість,
й любові погляд втішених очей...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360152
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.08.2012
автор: Межа реальності