Тобі, велична загадко природи,
присвячую цю оду.
Джоконди, Нефертіті та Мадонни...
Які ж ви всі хамелеони.
Сьогодні-" Любий, милий мій, коханий.
Давай покличем в гості маму"...
Назавтра ж-" Сучий син! П'яниця!
Щоб ти смоли колись напився...
А мама правду говорила,
з тобою- тільки молодість згубила
І ввечері потрібні знайдуться слова-
" Не можу...Захворіла...Розболілась голова..."
Та знову настрій ваш стає чудовим,
коли потрібно їхать по обнови.
Але... Якби жінок не стало,
чогось мабуть би бракувало.
Кому б тоді ми дали насолоду
пиляти нас, мов пилкою колоду?
Хто б вимикав потелеку футбол,
в ту мить, коли проводив Шева гол?
Хто б гроші наші тратив залюбки,
на здачу нам купуючи шнурки?
А головне- довелося б щоранку
нам готувать САМИМ сніданки,
шкарпетки прати, сорочки й штани.
А це вже... Боже , борони.
І нам, щоб так не опуститись
з усім доводиться миритись.
Жінки й дівчата,панни й пані
щасливі будьте та кохані.
Та нехай збудуться мої слова:
"Хай не болить у вас під вечір голова"!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360260
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 27.08.2012
автор: посполитий